21_03

Участь у конкурсі "Вічно живий голос"

Декламує вчитель Ященко Людмила Миколаївна

Конкурс читців присвячений 150-річчу з дня народження Лесі Українки.

В Водянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 ім. Ф.О.Окатенка пройшов відбірковий етап Міжрегіонального Фестивалю ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив». У заході взяли участь 22 учня . Кожен виступ був цікавим і оригінальним. Діти із захопленням декламували свої творчі завдання та презентували себе як справжні оратори.

В рамках вшанування пам'яті Т.Г.Шевченка в комунальному закладі «Водянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім.Ф.О.Окатенка» була проведена година спілкування «Тобі, Кобзарю, наш уклін», який ми підготували разом з учнями 5-А класу. Це був цікавий і сучасний захід, під час якого діти самі пізнавали глибини шевченківського слова і мудрості. Наприклад, в поетично-театральній локації учні демонстрували акторське виконання творів Шевченка. Переглянули фільм про життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка. Також з учнями було проведено вікторину за творами Т.Г.Шевченка «Сторінками життя великого Кобзаря». Учасники заходу отримали багато задоволення від проведеного заходу. Вони відповідали на запитання, раділи власним перемогам, дивувалися, коли дізнавалися про невідомі сторінки життя Кобзаря.

Василь Стус про "Лісову пісню"

Василь Стус у листі до сина, 1982 рік: "А смисл «Лісової пісні» – такий... Є така приказка: краще синиця в жмені, аніж журавель у небі. На жаль, є. Мені такі приказки вкрай не подобаються: журавель у небі – прегарний. Є ще така приказка: дурний думкою багатіє. Вкрай гидка приказка. Такі дурні, що багатіють думкою, – літають перші в космос, пускаються з Магелланом довкола світу, йдуть на багаття з Джордано Бруно.

Отож: Мавка – для дурних, Килина – для «розумних». Бо Мавка – це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка – це свято, великдень душі. А Килина – це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою. «Життя» любить килин, а мавок убиває. Бо Мавка за день проживе більше, як Килина за 100 років. Бо Мавка – це обрій, світанок, а Килина – як пшоно, висипане курам під ноги.

Життя більшості людей – це одна опасиста Килина (пудів на 7 вагою), а Мавка їм ненависна, бо все зове до чогось непевного, нездійсненного, завжди ошукає, залишить у дурнях. А дурнями не бояться бути лише мудрі. Дурні ж хочуть бути мудрими – тому тримаються за Килину, як чорт за грішного душу. Одне слово, драма-феєрія Лесі – це драма людського життя: трагедія журавля в небі і гопак свиней на оборі."

Леся Українка. Фото 1896 р.

Фото виконане в Києві в ательє Генріха Лазовського (вул. Прорізна, 4). З цього фото зроблено зображення Лесі Українки на купюрі в 200 гривень.

Тест: іншомовні слова в українській мові

http://osvita.ua/news/lifelonglearn/81382/

За останні кілька десятиліть в українській мові з’явилося чимало запозичених слів, які відбивають нинішні реалії постмодерного світу. Хтось вітає це із захопленням, хтось – відверто не сприймає, але процес не зупиняється, і на це, як то кажуть, немає ради.

Однак запозичення іншомовних слів триває віддавна і продовжуватиметься, допоки існуватиме мова: маємо тисячі слів іншомовного походження, які давно та надійно прижилися в українському словнику, сприймаються як щось наше, рідне. Приміром, хто міг би подумати, що слова бандура, парта, капелюх – запозичені, прийшли до нас з інших мов?

Запозичене слово може поступово пересунутися поближче до ядра лексичного складу мови, а може так і залишитися на його периферії або й зникнути взагалі. Хто, наприклад, вживає тепер слово шкраб (від рос. «школьный работник», тобто вчитель), яким послуговувались у 20-х роках минулого століття? Так само й сучасні шугаринги й коворкінги можуть із часом вийти з ужитку, так і не ввійшовши до основного словникового фонду.

Тест від

дасть змогу дізнатися більше про слова іншомовного походження, які давно вже «прописані» в українській мові.